- розкладення
- техн. развёрстка (неоконч. д. - ещё), разложе́ние (действие), раскла́дка
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
розкладення — я, с. Дія за знач. розкласти, розкладати 1 6) і розкластися, розкладатися 1 4) … Український тлумачний словник
розкладення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
амоніфікація — ї, ж. Процес розкладення нітрогеновмісних органічних речовин з утворенням і виділенням амоніаку … Український тлумачний словник
декомпозиція — ї, ж. 1) Розкладення системи на складові, елементи. || Розбиття об єкта на структурні одиниці та окреме дослідження властивостей об єкта по виділених частинах. 2) лінгв. Виділення основи похідного слова або одного з компонентів основ складного… … Український тлумачний словник
пасьянс — янса, ч. Рс. Розкладення карт за певними правилами … Словник лемківскої говірки
біогеохімія — биогеохимия biogeochemistry Biogeochemie наука, що вивчає хімічний склад живих організмів та їх участь у геохімічних процесах. Основи Б. заклав В.І.Вернадський у 1920 х роках. Зокрема Б. розглядає розкладення органічних речовин, що пов’язано з… … Гірничий енциклопедичний словник